Бджільництво – нелегка справа. Історія українського пасічництва сягає доби Київської Русі. Ще тоді воно відігравало важливу роль у здоров’ї людей та торговельних відносинах з іншими країнами. Досить часто бджолярство потребує максимальної кількості часу та роботи. Зокрема в сучасній Україні таким видом діяльності займаються цілі сім’ї. Навички та секрети ведення цього господарства передаються від старшого покоління меншому. У кожної сім’ї є свої традиції та звичаї догляду за бджолами, збирання меду та його реалізації в подальшому. Існує безліч пасічників і на території Криворіжжя. Навіть ходить такий вислів, що Кривий Ріг славиться не тільки металами, але й медом. Адже кількість людей, що займаються бджільництвом дійсно зростає кожного року. Тому цікаво дізнатися основні труднощі такої справи та ефективні методи їх подолання. Далі на kryvyi-rih.name.
Особливості тяжкої справи – пасічництва
Бджільництво – це дійсно покликання людини. Тільки вклавши у цю справу душу та професіоналізм можна отримати корисний мед. Пасічник, який відчуває бджіл є приреченим на успіх. Справжній спеціаліст завжди розкаже про процеси створення меду та навіть покаже, як це відбувається у реальному житті. Закликає людей побачити на власні очі народження меду і голова спілки бджолярів Криворіжжя «Травневий мед» Олександр Карауш. Він впевнений, що найвдаліший спосіб обрати чудовий мед – знайти гарного пасічника і тому згоден показати охочим сам процес. Про це повідомляє РУДАНА
Отримати велику кількість меду справді важко. Пасічник повинен розуміти, що йому доведеться працювати якісно, але навіть таким чином трапляються непередбачувані труднощі. Одним з основних завдань постає збереження життя бджолиних сімей. Наприклад, у 2018 році пасічники Криворіжжя спостерігали за високою смертністю комах. Це було в першу чергу пов’язано з наявністю у ґрунтах та насадженнях пестицидів, що використовували місцеві аграрії. Пасічники обов’язково повинні були бути проінформованими щодо такої ситуації. Вирішенням цього питання звичайно займалися відповідні органи влади. Даний випадок показує нам, що людина такої справи може зіткнутися і с такими проблемами, але це не має їй завадити швидко зорієнтуватися, знайти причину та її вирішення.
Фото: BBC News Україна
Секрети виробництва для досягнення успіху
На думку більшості криворізьких бджолярів така справа повинна починатися з поваги до бджіл. Люди повинні розуміти, що ці комахи по-справжньому важливі для екосистеми нашого регіону та планети загалом. Такий бізнес повинен в першу чергу будуватися на чесності та добропорядності, адже досить часто люди в гонитві за грошима роблять необдумані вчинки і це спричиняє шкоду тваринам. Олександр Карауш називає їх горе-пасічниками і розповідає, що вони годують бджіл цукровою сумішшю задля отримання наполовину штучного меду. В такому випадку продукт не несе користь організму людини. Бувають випадки додавання різних хімічних компонентів для рідкого стану меду або завдання реальної шкоди бджолам. Таких шахраїв взагалі важко назвати пасічниками.
У Кривому Розі та регіоні закласти початок першої пасіки доволі легко. Територія розташована у сприятливому кліматі, а погода зазвичай допомагає у виробництві меду. Пасічники зізнаються, що порівняно з іншими видами підприємств цей вид діяльності не потребує великих вкладень стосовно фінансів. Але в той же час необхідним є володіння специфічними знаннями, вміння поводитися з бджолами та наявність досвіду. У такому бізнесі потрібно розуміти, що бджоли – це комахи дуже високоорганізовані. Часто пасічник має здібності економіста, ветеринара, метеоролога та математика. Початківець має навчитися у разі потреби лікувати бджіл, майструвати рамки, спостерігати за їх поведінкою та погодними умовами навколо.
Фото: Вікіпедія
Деякі криворізькі пасічники застосовують сучасні інновації. Виходить дуже цікаво, адже це своєрідне поєднання вже усталених роками традицій із сучасними технологіями. Існують платформи, що пропонують унікальні технології, за допомогою яких пасічники мають можливість попереджати бджолині захворювання та слідкувати за діяльністю бджіл всередині вуликів. На території Криворіжжя такі методи ще не дуже популярні, але ті, хто спробував говорять про результативність та мають наміри впроваджувати дані інструменти й надалі.
Цікаві ярмарки
Кривий Ріг довгий час залишається привабливим для різноманітних ярмарків та фестивалів меду. На таких заходах можна не тільки ознайомитися з асортиментом медових виробів, але й провести час з рідними, розважити дітей та навіть взяти участь у конференції з можливістю безкоштовного розіграшу. Тут відчувається атмосфера якогось свята: метушня, щасливі діти та справжні професіонали своєї справи. Подібний ярмарок відбувся і у 2022 році. Пасічник спілки бджолярів Олег Варешко зазначив, що врожай зібрали дуже гарний і приємно реалізувати його для криворіжців. Інші пасічники теж погоджуються, що продавати мед та вироби краще своїм українцям. Багато хто з них має можливість реалізовувати товар за кордон, але зізнаються, що хочуть в першу чергу надавати якісну продукцію співгромадянам. Адже екологія та здоров’я містян не в найкращому стані.
Фото: РУДАНА
Голова спілки бджолярів Криворіжжя «Травневий мед» розповів про якість та різновиди меду. Олександр каже, що людям більш до вподоби мед з акації, бо він довгий час залишається у рідкому стані. Гречаний мед найбільше підійде людям із серцево-судинними захворюваннями, а липовий має сприятливу дію на легені, його часто вживають у холодний сезон року для запобігання та лікування простуд. Але на думку пасічника, найбільш наповненим вітамінами, мінералами та цілющими якостями є мед різнотрав’я, адже тут зібрані корисні дії майже кожної квітки. Також він зауважує, що кожен рік кількість меду за сезон може відрізнятися. Цьому сприяють погодні умови, а найчастіше наявність або відсутність опадів. За час проведення фестивалю Олександру разом із сім’єю вдається реалізувати близько однієї тисячі кілограм меду.
Проведення конференцій
Дізнатися про основні секрети ведення бджільництва можна на своєрідних конференціях. У Кривому Розі такі заходи влаштовують щороку. Вони мають характер науково-практичних, а тому новачок знайде тут безліч корисної інформації від досвідчених пасічників. Організатори ставлять за мету збагачення знаннями та практикою криворізьких пасічників, а також в подальшому показати світові майстерність наших громадян та долучитися до міжнародних організацій.
У 2018 році охочих взяти участь у І Міжнародній конференції було немало. Виступи доповідачів були більше спрямовані на сучасне бачення бджільництва та його розвиток за допомогою найновіших інструментів. Було представлено такі теми, як «Сучасні технології у виготовленні вуликів», «Пилок рослин, як біоіндекатор стану довкілля», «Розумний вулик. Автоматизація контролю за пасікою» та багато інших. Також учасники дізналися про технології переходу від ручної медогонки до електричної, використання термодеревини для вуликів та лікування комах. На конференції 2020 року досвідом ділилися не тільки пасічники з багатьох регіонів України та вчені різних університетів , але й фахівці міжнародного рівня, зокрема професіонали з Австрії, Литви та Бельгії.