Окрім видобутку корисних копалин та залізних руд на території Криворіжжя розвиваються сільське господарство та різноманітні види діяльностей пов’язаних з природними ресурсами. Багато людей починають займатися бджільництвом, насадженням культурних рослин та виведенням нових їх сортів. Влада міста, активісти та міські дослідники намагаються поліпшити стан довкілля. Науковці та фахівці Кривого Рогу стежать за станом природи. Проводять і моніторинг ґрунтів, а також вивчають вплив на них природних умов та явищ. Далі на kryvyi-rih.name.
Стан ґрунтів Криворіжжя та його вплив на рослинність
На території Криворіжжя поширені чорноземи, лучно-чорноземні та дерново-степові ґрунти. Перші займають приблизно 67% Криворізького природно-господарчого району. Оцінка стану ґрунтів часто проводиться за допомогою бонітування (від лат. Bonitas – доброякісність). Під виразом бонітування розуміють порівняння родючості ґрунтів за їхніми природними особливостями та продуктивністю землеробства. Ґрунти Криворіжжя мають середній бонітет, а чорноземи характеризуються високою родючістю. Важливим фактором стану є наявність у ґрунті гумусу, але через антропогенні явища його запаси постійно зменшуються.
Рослинний покрив має тісний зв’язок зі станом ґрунтів та навпаки. Відмерлі частки рослин впливають на родючість та збагачення покриву, а пізніше від стану ґрунту залежить поява нової рослинності. Відбувається своєрідний обмін природними компонентами. Тому використання людиною хімікатів та пестицидів негативно впливає на ці дві складові та сприяє їх відмиранню.
Цікавим є стан ґрунтів Криворізького залізорудного басейну, адже саме у цій місцевості проводиться видобуток рудних копалин. Певні виробничі процеси та збагачення металів впливають на зміну форми та складу ґрунтового покриву, іноді утворюються нові техногенні об’єкти, такі як відвали та кар’єри. На жаль, в деяких районах, зокрема в центрі самого Кривого Рогу ситуація виглядає досить погано. Внаслідок діяльності підприємств та транспорту до ґрунту разом з газопиловими викидами потрапляють важкі метали. Це вважається одним із найнебезпечніших забруднень, такі метали як мідь, манган, цинк та плюмбум акумулюються в значних кількостях. У місцях, де видобуток вже не ведеться відбувається відновлення ґрунтів та утворення специфічного покриву.
Моніторинг та контроль забруднення ґрунтів
Екомоніторинг ґрунтів залежить від впливу на них гірничо-металургійного комплексу Криворіжжя. Адже найбільшого забруднення вони зазнають саме через діяльність промислових підприємств. Глобальний моніторинг на території регіону проводять зазвичай раз за чотири-п’ять років. Шляхом відбору проб визначається склад токсикантів промислового походження у ґрунтах. Подібний відбір було проведено у 2019 році спеціалістами Криворізької ЛСЗА, в результаті відбувся аналіз 65 проб ґрунтів у різних точках міста. Ситуація поліпшилася порівняно з минулими дослідженнями у 2014 році. Але все ж таки були деякі показники, що не відповідали нормам ГДК. Наприклад, перевищував у 1,46 разів вміст цинку у ґрунті. Концентрація забруднення саме цього металу перевищувала допустиму норму у 53 відібраних пробах. Дослідження 2021 року показали, що вміст по валовим формам цинку, заліза, марганцю та міді не збільшився. Спеціалісти радять включати очищення шахтних вод до загального технологічного циклу підприємств задля уникнення техногенної катастрофи та покращення стану ґрунтів, а також встановлювати на промислові об’єкти своєрідні фільтри. Такі дії допоможуть уникнути викидів небезпечних речовин в атмосферу та в подальшому їх осаду на ґрунті, а також потрапляння разом з підземними водами.