Кривий Ріг може по праву вважатися одним із найзеленіших міст України. У Кривому Розі окрім шахт, кар’єрів та заводів існує чимало зелених зон, а також криворіжцям дуже пощастило з водними ресурсами. Дві річки – Інгулець і Саксагань, які простягаються через все місто, а також водосховища, які вже стали природніми пам’ятками Кривбасу. А місцеві дамби мешканці зробили зоною відпочинку та місцем для споглядання за природою Криворіжжя. Далі на kryvyi-rih.name.
Історія криворізьких водосховищ
В період розвитку Криворіжжя для сільськогосподарських потреб водних запасів річок та підземних вод цілком вистачало. Але з розвитком промисловості, підприємства Кривого Рогу почали відчувати дефіцит водних ресурсів.
Щоб забезпечити місто достатньою кількістю води, ще у 30-х роках ХХ століття на річках Саксагань та Інгулець були створені водосховища. Наразі у Кривому Розі і районі їх аж п’ять. Чотири з яких заповнюються водою з річок, на яких вони розташовані. І одне водосховище – Південне, являється наливним. Тобто вода в ньому подається з каналу “Дніпро-Кривий Ріг”, який розташований поряд. Разом з тим, для збільшення запасів води, у Криворізькому районі збудовано близько 30 ставків.
Криворізькі водосховища не глибокі. Їх створення супроводжувалося великим затопленням сільськогоспугідь та лугів. Ось наприклад, при будівництві Іскровського та Карачунівського водосховищ були перенесені населені пункти, які знаходились на цих територіях.
Карачунівське водосховище
Водосховище розташоване у житловому масиві Карачуни на річці Інгулець і є найбільшим на Криворіжжі. Воно є основним з водопостачання для мешканців Кривого Рогу. Перша черга будівництва Карачунівськго водосховища розпочалася у 1932 році, через будівництво металургійного комбінату. Майбутня поява підприємства зумовлювала потребу у великій кількості води.
Зараз Карачунівське водосховище – мальовниче місце, де криворіжці у теплі пори року проводять чимало часу.
Кресівське водосховище
Водосховище, яке знаходиться у північній частині міста було побудоване у з’вязку з появою Криворізької електростанції у 1929 році. Площа Кресівського водосховища збільшилась під час будівництва другої черги вже у післявоєнний час у 1948 році. Затопивши деякі населені пункти, кладовища і сільськогосподарські угіддя. Зараз Кресівське водосховище – це одне з найулюбленіших місць відпочинку для мешканців Покровського і Тернівського районів Кривого Рогу.
Південне водосховище
Водосховище розташоване у Південно-Східній частині Кривого Рогу, звідки і пішла його назва. Більша частина Південного водосховища розташована за межами міста. А вода до нього потрапляє не з річок, а по каналу “Кривий Ріг-Дніпро”. Саме з будовою каналу у 1961 році і пов’язана поява водосховища. Після очищення на спеціальній фільтраційній станції, вода частково потрапляє до Кресівського водосховища по відкритому каналу. У зв’язку з тим, що Південне водосховище зберігає питну воду, вздовж його берегів на відстані 100 метрів немає жодних будинків, кладовищ чи споруд, які могли б забруднювати воду.
Христофорівське водосховище
У Західній частині Криворізького району на річці Боковенька, яка є притоком Інгульця, простягається Христофорівське водосховище. Воно постачає у Христофорівці воду на єдине в Україні підприємство з виготовлення вогнетривкої продукції. А також забезпечує водними ресурсами сільськогосподарські площі.
На лівому березі водосховища розташоване урочище Білі Кошари, де збереглися чимало рідкісних рослин. Тому це місце викликає неабиякий інтерес.
Саксаганське водосховище
Майже у самому центрі міста розташоване Саксаганське водосховище. Ще у 1970 році виходячи з вигину русла річки, “Деконської петлі”, біля шахти “Північна”, вода одразу впадала у хвостосховище. Але у 1971 році почалося будівництво відвідного тунелю і “Деконську петлю” пересипали, утворивши дамбу, по якій зараз їздить автомобілі. А річку пустили по підземному тунелю, звідки вона потрапляє у водосховище біля зупинки «шахта Артем-1».
Макортівське водосховище
Також, у долині річки Саксагань закладено Макортівське водосховище. Хоч воно і розташоване за межами Криворізького району, але використовується для зрошення сільськогосподарських угідь і промислового постачання П’ятихатського, Софіївського і Криворізького залізорудного басейну.
Назва водосховища походить від села Мкорти, яке знаходиться поблизу.
Макортівське водосховище було створене у 1958 році. Середня глибина водойми близько 4 метрів, але є місця завглибшки 32 метри.
Іноді у водосховищі відбувається зариблення. Хоча і без нього там чимало щуки, ляща і плотви.
У прибережній зоні спостерігаються скальні породи, а берег частково заріс чагарниками. В місцях мілководдя росте болотяна трава рогоза, очерет і чарівне латаття.
На Макортівському водосховищі знаходиться вежа водоскиду. З неї відкривається чудовий вид на рукотворне море і зелені насадження навколо.
Дамби Криворіжжя
Щоб вберегтися від затоплення та втримати водні запаси Карачунівського водосховища, була побудована гребля. З неї відкривається неймовірний вид на водойму і лісові насадження, які знаходяться вздовж берегів водосховища. У весняно-літній період шлюзи дамби відкриваються і біля водосховища утворюється водоспад ”Білі камені”.
А ось у дамби на Кресівському водосховищі героїчна історія. Адже під час війни, коли у 1944 році почали наступати радянські війська, німці намагалися підірвати дамбу, щоб затопити місто. Для звільнення дамби був створений спеціальний загін у складі 180 осіб. Завданням радянських військових було захоплення електростанції, яка стояла на кресівському водосховищі і запобігання вибуху на греблі. Переправившись через річку, німецько-фашистські загарбники відкрили вогонь. Два дні тривала кривава бійня, нажаль 14 радянських солдатів полягли смертю хоробрих. Але все ж таки загін виконав завдання, запобіг підриву греблі, під яку супротивник заклав 3 тонни вибухівки.
Отже, завдяки героїчним діям радянських військових, які будучи в оточені утримували дамбу. Військовим вдалося врятувати місто від затоплення.
У верхній частині Христофорівського водосховища стоїть майже зруйнована гребля. Спускаючись нижче, водосховище тримає залізобетонна дамба. Вона побудована ще у довоєнні часи, тому має багато вікових отворів, через які просочується вода. Водосховище використовують також для промислового вирощування риби.
Гребля Саксаганського водосховища з’явилася у 1957 році, так якбула потреба наповнити дериваційний тунель. Біля зупинки громадського транспорту “Шахта Артем-1” протікала частина Саксагані аж до Карнаватки. Але у цьому місці її обрізали та засипали земляною греблею. Де зараз проходить дорога для машин.
Враховуючі всі крупні водосховища Криворіжжя, наш регіон забезпечений водою в об’ємі 530 мільйонів метрів кубічних, з их питною вважається трохи більше 400 мільйонів кубометрів.
Такої кількості достатньо для забезпечення населення питною водою, також для промислових і сільгосппотреб.
Нагадуємо, необхідно дбайливо ставитися до природних багатств Криворіжжя і не засмічувати водосховища.
