В Україні Кривий Ріг і промисловість – це синоніми. Наше місто “довжиною в життя” дивує своєю протяжністю не лише на землі, а й під землею. Шахти – невід’ємна частина криворізької індустрії. У Кривому Розі велика кількість покладів залізної руди, тому під нашим містом простягається мережа глибоких шахт. Одна з яких вважається найглибшою у Європі. Далі на kryvyi-rih.name.
Історія найглибшої шахти Кривого Рогу
Наразі найглибшою шахтою Європи вважається криворізька шахта “Родіна”. Вона є однією з перших шахт міста.
Зараз важко уявити Саксаганський район Кривого Рогу без шахтного стволу “Родіни”, який височіє над усіма будівлями і вже став візитівкою району.
Розробки залізної руди, на місці сучасної шахти, розпочалася ще наприкінці вісімнадцятого століття. Тоді на рудному полі працювали кінні та парові підйомники. А люди працювали лопатами і обробляли руду звичайним кайлом.
Щоб дістатися до скельних порід, використовувалося ручне буріння за допомогою пороху.
Руду завантажували у вагонетки і вручну вивозили нагору, де її доставляли кіньми до залізничної станції Саксагань.
Підземний “клондайк” Кривого Рогу
Шахту “Родіна” здали в експлуатацію у 1972 році. Видобуток руди йде на глибині близько півтори тисячі метрів під землею. Вважається, що саме у цій шахті знаходиться руда з найбільшим вмістом заліза у Кривому Розі.
У 1980 році покупці руди з Японії виявили у ній залишки золота та інших рідкісних частин. Після такого скандального випадку, поставки до крани сонця, що сходить припинилися.
Після аналізу корисних копалин, місцеві спеціалісти охарактеризували вміст золота у руді, як незначний. Але багато іноземних покупців відзначали у руді велику кількість рідкісних металів, які іноді перевищували вміст заліза.
Деякі джерела свідчать, що покупці руди, яку діставали з криворізькій шахти “Родіна”, видобували з неї такі рідкісні елементи як: платина, вольфрам, іридій, молібден. Були випадки, що з криворізької руди добували стільки платини, скільки не отримували навіть на підприємствах видобутку платини.
А ось індійські покупці знайшли у криворізькій руді близько 180 золотих самородків від півграма до 24 грам.
Спуск у криворізьке підземелля
Спуск у найглибшу шахту Європи відбувається у двоповерховій кліті. Під час руху, через різке заглиблення, закладає вуха. Перед очима пролітають вже відпрацьовані горизонти, а кліть ніби падає у безодню. Але кінцева зупинка повністю освічується. Там де йде видобуток руди ходять електровози по спеціальним тролеям. Весь рух підземного транспорту відображається на карті у диспетчера.
Коли закінчуються рейки, на допомогу приходить машина для доставки вантажу. А далі працюють шахтарі. Вони кожного дня на глибині бурять породу та закладають туди вибухівку. У шахтному забої практично нічого не чутно, а робітники працюють у хмарах пилу. Тому шахтарі найбільш загартовані люди. Працюючи в таких умовах, ще й на глибині півтори тисячі метрів, криворізькі шахтарі по праву носять звання промислових героїв.
Видобуту породу піднімають з глибини майже півтори тисячі метрів на поверхню за допомогою 105 метрового копра.
Отже, Кривий Ріг можна назвати неофіційною столицею промислового туризму в Україні. Підйоми над гіганськими кар’єрами і спуски глибоко під землю, все це можна відчути на собі у нашому місті. І здається, що шахтний “підземний світ” Кривого Рогу набагато цікавіший ніж нам здається.
Цікавий факт: видобуток залізної руди з шахти “Родіна” за рік складає більше ніж півтора мільйони тонн. Хоча заявлена виробнича потужність цієї шахти – трохи більше двох з половиною тонн. А середній вміст заліза в руді майже 60 відсотків.
