Турбота та любов: про криворізький Центр поводження з тваринами

У серпні 2018 року у Кривому Розі розпочав свою роботу Центр поводження з тваринами. Центр не є притулком для тварин, але виконує дуже важливі дії для того, щоб проблема із тваринками-безхатьками у місті вирішилася швидше. Про діяльність Центру, піклування про тварин і “Уроки доброти” у школах розказала місцевим журналістам заступниця директору Центру поводження з тваринами Ірина Василівна Іващенко. Далі на kryvyi-rih.name.

Як допомагають чотирилапим друзям у Центрі?

Центр поводження з тваринами працює із заявками криворіжців і комунальних підприємств щодо стерилізації та лікування безпритульних тварин. Будь-який містянин може зателефонувати до Центру, повідомити про безпритульну тварину у його районі і машина із ловцем виїжджає у зазначене місце. Собаку чи кота, якого вдалося спіймати, привозять до закладу, де тварину ретельно оглядає ветеринар, вакцинує від сказу і надягає спеціальний нашийник. Потім нового мешканця розміщують у вольєрі, де за ним декілька днів спостерігають, – потрібно впевнитися, що у тварини немає симптомів сказу. Після цієї обов’язкової процедури собаку чи кота стерилізують сучасними методами.

Ірина Василівна розказала, що основна мета Центру – мінімізувати випадки вбивства безпритульних тварин. Такі історії вже траплялися у Кривому Розі, але заступниця директора впевнена, що такий нецивілізований та жорстокий спосіб боротьби із чотирилапими безхатьками ніяк не вирішить проблему.  Якщо собака буде прищеплений і стерилізований, він буде охороняти свою територію та зараження сказом тварині точно не загрожуватиме. Містяни не будуть відчувати загрози від таких тварин, до того ж, агресивних собак Центр намагається не випускати біля підприємств, дитячих установ, а віддавати людям, яким потрібен гарний охоронець двору. 

Питання “усиновлення” безпритульних тварин із Центру залишається доволі проблемним на Криворіжжі. За словами Ірини Іващенко, не так багато криворіжців знають про їх організацію, тому у вольєрах живе дуже багато песиків і котиків. Усі вони різні – маленькі, великі, породисті і напівпородисті. Але кожен із них по-своєму прекрасний. Ірина Василівна із посмішкою каже, що їй вдалося прихистити вдома 12 чотирилапих друзів. Однак, тваринок віддають не всім бажаючим. Заступниця директора каже, що у людей обов’язково питають, чим вони планують годувати тварину, чи будуть лікувати і де вона буде жити. Неодноразово були випадки, коли собаку повертали із дивними претензіями, мовляв, він “занадто” чорний, багато їсть або, виявилося, що його потрібно вигулювати. 

Робота Центру із дітьми

Працівники Центру часто їздять по школах із “Уроками Доброти”. Це презентація школярам роликів, у яких розказують про важливість турботи про безпритульних тварин. Ірина розповіла, що такі заняття викликають у дітлахів захват. Після “Уроків Доброти” вони часто підбігають до працівників Центру із розповідями, як нагодували безпритульного котика або дали притулок собаці. Ірина каже, що після таких моментів розумієш, що вся діяльність Центру і його працівників недаремна і приносить користь – як людям, так і тваринам. 

Get in Touch