Річка Інгулець починає свій шлях із Кіровоградської області та впадає у Чорне море. Є важливим джерелом води для криворіжців та великого гірничорудного центру. Активно використовується у господарській діяльності та прикрашає собою пам’ятки, що зустрічаються на її шляху. Далі на kryvyi-rih.name.
Особливості річки Інгулець
Найбільше труднощів в істориків було з вивченням походження назви Інгульця. Є декілька варіантів перекладу: з турецької мови “ені гюль” означає ледачій, тихий, з тюркської “енгел- перешкода”, з татарської “ени гьол”- нове озеро, з монгольської “ен гол”- широка річка.
Річка Інгулець – п’ята за величиною серед річок, що течуть Україною (після Дніпра, Дністра, Прута, Південного Бугу) та перша в нашій області. Загальна довжина річки 550 кілометрів, у межах області – 170. Початок річки знаходиться біля села Топило Кіровоградської області на висоті близько 175 метрів. Протікає через Кіровоградську, Дніпропетровську, Миколаївську та Херсонську області. Закінчуючи свій шлях у Причорноморській низовині, впадає у річку Дніпро.
Верхня течія Інгульця є болотистою місцевістю у вигляді невеликих озер, що з’єднуються в період весняних паводків або сильних дощів. До міста Олександрії річка протікає невеликою стрічкою. Лівий берег місцями скелястий. У районі Кривого Рогу завширшки річки Інгулець близько 40 метрів, глибина до 1,7 метрів.
Річка є судноплавною з відривом 109 км від гирла до селища міського типу Калінінське. Інгулецька вода використовується для зрошення та водопостачання. Для вирішення водних проблем Миколаївської та Херсонської областей, у 1958 році споруджено Інгулецьку зрошувально-обводнювальну систему
Визначні місця річки Інгулець
- Чорноліський заказник,
- ландшафтний парк «Велика та мала скелі»,
- заповідні урочища «Бабенківське» та «Розплідник»,
- заказник «Власівська балка»,
- заказник Петровський,
- ландшафтний заказник «Інгулецький степ»,
- геологічна пам’ятка природи всеукраїнського значення «Скелі МОДРу»,
- заказник «Візирка»,
- ботанічний заказник,
- ландшафтний заказник «Біла Криниця»,
- ботанічний пам’ятник природи “Федорівська печера”.
Як промисловість Кривого Рогу впливає на річку Інгулець
Криворізький залізорудний басейн є найбільшим місцем видобутку залізної руди в Україні. Промисловість регіону негативно впливає на екологію, річка Інгулець не є винятком. Через дуже велике забруднення річкової води рудниковими водами та промисловими стічними водами Криворізьким та Інгулецьким гірничо-збагачувальними комбінатами, мінералізація води досягає критичних позначок. Через це доводиться “розбавляти” річку Інгулець водою з річки Дніпро для повноводності, оздоровлення та уникнення техногенної катастрофи. Це відбувається за допомогою каналу Дніпро-Інгулець у Кіровоградській області. У сьогоднішніх умовах річка Інгулець існувати без дніпровської води не може.
Вплив війни на річку Інгулець
На початку червня 2022 року російські окупанти були змушені будувати укріплення на криворізькому напрямку, зриваючи плити з доріг та мінуючи береги річки Інгулець. Російські спецпідрозділи знищували мости в районі Давидова Брода та Великої Олександрівки. Проте українські військові змогли вибити окупантів із цих районів та зайняти вигідні позиції на східному березі річки.
14 вересня 2022 року близько 17 години російські військові зі стратегічних бомбардувальників випустили крилаті ракети, що потрапили у гідротехнічні споруди на західних околицях Кривого Рогу. Внаслідок ракетного удару була пошкоджена дамба Карачунівського водосховища, почався витік води зі швидкістю 100 кубометрів на секунду до річки Інгулець. Внаслідок витоку води з водосховища у річці став підніматися рівень води. Це призвело до підтоплення будинків у Центрально-Міському та Інгулецькому районах міста, а також у прилеглих селах. На щастя, цю проблему вдалося ліквідувати.