Епоха “Залізної лихоманки” у Кривому Розі

Багата на корисні копалини земля Криворізького краю завжди приваблювала дослідників та геологів, а її родючість здатна прогодувати мільйони людей. Ще у часи скіфів мальовничість та багатство Криворіжжя приваблювало людей, які займалися тут землеробством, рибальством та скотарством. Потім тут оселилися поселення козаків, розкинулися панські села, а згодом на території Кривого Рогу жили і колоністи до кінця 19-го століття. Ще у давнину у місті було відкрито безліч родовищ залізної руди, тому розмірене життя затишного степового краю назавжди змінилося і Кривий Ріг здобув славу масштабного промислового центру. 

Перші згадки про геологічні дослідження на Криворіжжі датуються серединою 18-го століття. Багато вчених у своїх працях відзначали великі поклади залізної руди у Кривому Розі, і саме це стало передумовою початку епохи “залізної лихоманки”. Далі на kryvyi-rih.name.

Перші вчені, які досліджували Криворізький край 

У 1773 році своїми спостереженнями про поклади азбестового сланцю на берегах Інгульця і Саксагані поділився академік на прізвище Гюльденштедт. А першовідкривачем залізної руди на Криворіжжі став вчений Василь Зуєв і про це він повідомив у своєму творі “Мандрівні нотатки Василя Зуєва від Санкт-Петербурга до Херсону”. Ця робота викликала велике зацікавлення у князя Григорія Потьомкіна і він вирішив докладніше вивчити це питання, і у 1787 році відправив до Кривого Рогу на розвідку професора М.Г. Лєванова. Професор знайшов на землях міста ще більше корисних копалин: кам’яне вугілля, мінеральні барвники і  мармур. Після цього до Кривого Рогу приїжджало ще багато дослідників та вчених із різних куточків світу, але саме завзята праця геолога Олександра Поля призвела до початку промислових робіт із видобутку корисних копалин. 

Олександр Миколайович Поль був поміщиком Верходніпровського повіту і активно займався господарською і громадською діяльністю. Більшу частину свого життя вчений присвятив геологічним дослідженням, а результатом його роботи став видобуток залізорудних скарбів криворізького краю. Олександр Поль зміг домогтися того, що 20 лютого 1881 року уряд імперії дозволив побудовувати Криворізьку залізницю, що з’єднувала Донбас із Кривим Рогом і перспектива видобутку залізної руди стала ще більш реальною. Перший свій рейс потяг здійснив через три роки. 

“Залізна лихоманка”: як це було?

“Новоросійське товариство Юза” у 1884 році було головним споживачем залізних руд, тому компанія вирішила розпочати власний видобуток. До цього цим займалося “Акціонерне товариство Криворізьких залізних руд”. Також взяли в оренду дві ділянки для видобутку залізної руди “Товариство Брянських металургійних заводів”. Вслід за ними розпочали видобуток корисних копалин ще десяток тогочасних промислових компаній і навіть криворізькі землевласники здійснювали видобуток на власних ділянках. 

Рівень спекуляції та конкуренції значно виріс на території Кривого Рогу в епоху “залізної лихоманки”. У селян за величезні суми грошей закуповувались земельні ділянки, а вартість на землю підскочила у декілька разів.

Іноземні промисловці наймали на роботу простих робітників, не забезпечуючи їх потрібним технічним обладнанням, яке могло б полегшити важку працю. Залізні руди видобувались за допомогою плугів та кінської тяги, свердловини підривалися порохом. Перший паровий підйомник з’явився на Криворіжжі лише у 1887 році на Саксаганському руднику, після чого механізацію праці запровадили й інші підприємства. 

В епоху “залізної лихоманки” поширювалась думка, що криворізькі землі можуть виснажитися, однак видатний геолог Мартин Шимановський запевнив, що під землею кількість корисних копалин складає до 700 млн. пудів.  

Get in Touch

.