Багато жителів Кривого Рогу просто обожнюють єнотів. У це важко повірити, але в 1950-х роках єнота можна було зустріти в районі Карачунів, гуляючи берегом водосховища. У Кривий Ріг єноти були завезені спеціально членами міської мисливської спілки. Вони були тими тваринами, які добре приживалися в місцях інтродукції, при цьому вони вважалися дуже теплолюбною твариною. Але як показав час, усі єноти у Кривому Розі не прижилися. Далі на kryvyi-rih.name.
Єноти на території України

Вперше на територію України єноти були завезені в середині 20 століття, внаслідок інтродукції.
Перших єнотів випустили на території Львівщини у 1953 році – у лісах Бродівського району. То був уссурійський єнот. У лісах Львова він мав акліматизуватись для подальшого розмноження. Тому в 1950-х роках полювання на єнотів було заборонено. Відстріл єнотів карався кримінальною відповідальністю.
З середини 20 століття єнотів почали завозити і в інші райони України. Але не всі вони змогли вижити. У 21 столітті на території України єнотів можна зустріти у західній частині України, рідше на сході. Вони живуть у лісах, а саме у дуплах дерев.
З моменту інтродукції єнотів на території України вони тривалий час не мали легального статусу. В Україні єнота було включено до списку мисливських тварин лише у 2005 році. У 21 столітті полювання на єнота було обмежене через те, що тварина впадає в сплячку. Воно тривало з квітня до червня. Але в 2009 році було визнано, що єноти є шкідниками – інвазивним виглядом, тому вилов та полювання на них були дозволені цілий рік. У 21 столітті єнотів не відстрілюють та не вбивають їх заради хутра, а найчастіше відловлюють і передають у спеціальний притулок для диких тварин, де їх постійно доглядають.
Єноти у Кривому Розі

Як і перші єноти на території України, так і перші єноти у Кривому Розі з’явилися у 1953 році. Вони були завезені до промислового міста в рамках інтродукції. Тоді єнотами у Кривому Розі займався міський союз мисливців. У Кривий Ріг їх завезли з їхньої ініціативи з Дніпровських плавнів. Загалом на територію Кривого Рогу у 1950-х роках було завезено 20 єнотів.
Випустили звірів у районі Карачунів. Вони були потрібні для збагачення фауни міста. Карачуни були чудовим місцем для нового житла єнотів, тому що вони переважно живуть в лісовій місцевості, в змішаних дуплистих лісах, які знаходяться дуже близько до водойм.
Що трапилося з єнотами у Кривому Розі?

У газеті “Червоний гірник” за 1953 рік писали, що єноти дають дуже цінне хутро і дуже добре борються із сільськогосподарськими шкідниками. Полювання на єнотів у Кривому Розі в середині 20 століття було категорично заборонено. За ними велося ретельне спостереження. Зокрема, хлібороби, які знаходилися в сусідніх колгоспах, оберігали їх і сприяли їх розмноженню. Контролювали любителів полювання на єнотів громадські інструктори із спілки мисливців.
Але незважаючи на те, що єнот дуже життєздатна тварина, яка легко адаптується до нових умов, а також дуже стійка до інфекційних та інвазійних захворювань, у Кривому Розі він не зміг вижити. Якщо в західних частинах України в 21 столітті подекуди можна зустріти єнотів, то на території Кривого Рогу цей вид тварин у дикій природі не мешкає.
Так до кінця і не відомо, що трапилося з єнотами: вони не змогли адаптуватися, померли від хвороб, були застрелені мисливцями або їх з’їли інші хижаки. Зокрема, на єнотів полюють лисиці та сови. Неподалік населених пунктів страшними ворогами єнотів вважалися собаки.