Історія криворізької шахти “Покровська”

Що уявляють люди, коли мова йде про індустріальне місто? Сірі вулиці, забиті одноманітними багатоповерхівками, заводи, які випускають у повітря хімічний дим, метушню та інші заштамповані образи. Кривий Ріг постає в уяві багатьох саме таким містом, однак, картина не така й вже страшна. Звісно, в екологічному плані Криворіжжя далеке від ідеалу, але у цьому місті є багато чого нетипового, чим він захоплює та інтригує. Промислова історія Кривого Рогу займає окреме місце у житті “залізного серця України”. Підприємства, кар’єри, комбінати та шахти – це те, що тримає місто в тонусі, дає його мешканцям робочі місця та забезпечує якісною продукцією Україну та Європу. Історія криворізької шахти “Покровська” заслуговує окремої уваги. Далі на kryvyi-rih.name

Все, що варто знати про шахту “Покровська”  

Довгий час криворізька шахта, яка була побудована у 1958 році, називалася “Зоря-Жовтнева”. У липні 2022 року відбулося її перейменування у рамках законодавства про заборону символіки тоталітарних режимів. Станом на 1958 рік проектна потужність шахти складала 1,7 млн тон руди на рік. Однак, промисловий видобуток руди на шахті “Покровська” розпочався значно раніше – у 1892 році (тоді вона називалася рудником Ростковського). 

Шахтою розробляється великий пластоподібний поклад багатої руди протяжністю більше ніж 1000 метрів. Крім того, в шахтному полі налічується низка гнездоподібних та стовпоподібних рудних тіл завдовжки до 6000 метрів і потужністю 6-17 м. Шахтне поле “Покровської” розкрите трьома вантажо-пасажирськопідйомними стволами (один із них є вентиляційним), одним рудопідйомним, допоміжним і двома вентиляційними. 

Основні роботи проводяться у шахті “Покровська” на глибині 1260 метрів, а трудовий колектив підприємства складається з майже 1700 осіб. Шахта має не тільки важливе промислове значення для забезпечення внутрішнього ринку корисними копалинами, але й є великим кроком у розвиток індустріального туризму. Після старовинних замків Західної України підземний світ шахт Криворіжжя – ковток чогось незвіданого та нового. Туристи розповідають, що промисловий туризм особливий тим, що дарує щирі емоції та неповторне почуття екстриму, приємне хвилювання не залишає туристів у індустріальних об’єктах ні на хвилину. Дійсно, як можна залишатися спокійним на глибині більше ніж 1000 метрів під землею? Шахта “Покровська” вже не перший рік дивує своєю величчю та загадковістю гостей міста.  

Історії криворізьких шахтарів про роботу

За всі роки діяльності шахти “Покровська” тут працювало немало криворіжців, які були віддані своїй справі. Роботі на шахті деякі з них присвятили десятки років і точно мають, що розказати. 

Наприклад, Олег Поліванчук вперше спустився до шахти у віці 18 років. Він із шахтарської родини, тато, його брат та дідусь теж були гірниками. Навіть мати Надія працювала у “Покровській”, але була там працівницею їдальні. Олег розповів, що роботі на криворізькій шахті він присвятив все життя і цю професію обрав не просто так, адже у його юності професія шахтаря була добре оплачуваною та вважалася перспективною. Загалом, після стількох років “під землею” Олегу досі подобається те, чим він займається і заробітна плата чоловіка влаштовує. 

А ось у Андрія Казакова у юності були інші плани на життя – він мріяв стати військовим зв’язківцем. Однак, не вийшло вступити до училища і після служби в армії Андрій отримав спеціальність машиніста підземних установок. Під час своєї розповіді чоловік поділився, що працювати на шахті, звісно, важко, але воно того варте. Криворіжець не шкодує, що обрав саме шлях шахтаря, адже це дає можливість йому та його родині мати достойний рівень життя.  

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.