“Саксаганський” рудник є одним із найстаріших рудників Криворіжжя. Тут видобуток залізної руди розпочався ще у 19 столітті з ініціативи відомого дослідника-археолога Олександра Поля. Далі на kryvyi-rih.name.
Початок видобутку на руднику “Саксаганський”
Після того, як дослідник-археолог Олександр Поль провів успішні розвідувальні роботи в Кривому Розі в “Дубовій Балці” з пошуку корисних копалин, у 1881 році там стартував видобуток залізної руди. Тільки за перший рік роботи копальні вдалося видобути близько 9 тисяч тонн руди. Наприкінці 19 століття руду з руднику “Саксаганський” купувало “Новоросійське суспільство Юза”. У ті часи основною поставкою сировини були коні та воли, тому доставити руду до місця призначення було непросто.
Закритий видобуток на руднику “Саксаганський”
До початку 20 століття на руднику “Саксаганський” видобуток залізняку здійснювалася в основному відкритим способом, за допомогою кар’єрів. У 1908 році на території рудника було закладено першу шахту і почалися роботи з видобутку корисних копалин закритим способом.
У період СРСР старовинну копальню “Саксаганський” було перейменовано. Їй у 1926 році дали назву на честь Дзержинського – рудоуправління імені Ф. Е. Дзержинського. На підприємстві, як і раніше, вели гірський видобуток, а також займалися переробкою залізняку. Якийсь час рудник був частиною тресту “Дзержинськруду”, а після проведеної реорганізації став частиною об’єднання “Кривбасруда”.
Шахта “Гігант-глибока” була введена в експлуатацію у 1962 році. Це була найпотужніша шахта у всьому Кривому Розі, а також одна із найбільших шахт на території всього СРСР. Шахта як добувна була закрита у 1997 році. Про це пишуть в історичній групі “Криворізька старовина”.
Видобуток на руднику “Саксаганський” у період СРСР
На руднику в 20 столітті, як і в 19 активно розроблявся видобуток багатих залізних руд. Він вівся у південній частині Криворізького залізорудного басейну. У 1978 році на руднику починають добувати залізисті кварцити.
У копальні видобували багаті руди. В основному це були гетит-гематит-мартитові руди. Вміст заліза у яких становив 46-69%. Станом на 1984 запаси багатої руди складали 28,7 мільйонів тонн. Розробка багатих руд здійснювалася відповідно до системи поверхового та підповерхового обвалення з відбійкою руди глибокими свердловинами.
Також на руднику видобували залізисті кварцити, зокрема – магнетитові, гематит-магнетитові та карбонат-магнетитові кварцити. Вмісти заліза в них досягав 32%. Станом на 1984 запаси залізистих кварцитів становили 516 мільйонів тонн. Розробка залізистих кварцитів здійснювалася відповідно до поверхово-камерної системи з залишенням тимчасових ціликів та відбійкою руди глибокими свердловинами.
Крім видобутку корисних копалин у період СРСР, на рудники виробляли агломераційну, мартенівську та доменну руду, а також залізорудний концентрат.
Якщо в 19 столітті роботи з видобутку залізняку проводили виключно відкритим способом, то з початку 20 столітті 91% видобутку здійснювався закритим способом. Решта відсотка робіт здійснювався в кар’єрі. Зокрема, в кар’єрі на глибині 150 метрів відпрацьовували дрібні рудні тіла, які знаходилися поряд з поверхнею, а також раніше втрачені руди.
Розтин робочих горизонтів кар’єру здійснювався виїзною траншеєю з відвалами зовнішнього закладення. Система розробки кар’єру була транспортна із тупиковими заїздами. Відбійка руди в кар’єрі проводиться буровибуховим способом з навантаженням екскаваторами циклічної дії та транспортуванням автосамоскидами. Багата залізна руда дробилася та сортувалася за відповідними класами, а магнетитові кварцити збагачували.
Станом на 1986 рік видобуток руди склав понад 3 мільйони тонн, а видобуток магнетитових кварцитів склав 2 мільйони тонн.
Рудник було закрито 1989 року. У “Дубовій Балці” на місці, де Олександр Поль знайшов багате родовище залізняку розробки велися 108 років.
