Багато криворіжців протягом багатьох років чули чутки про те, що в Кривому Розі в 20 столітті видобували уран. У 20 столітті на території Кривого Рогу справді добували уран. Тут було дві уранові шахти. Далі на kryvyi-rih.name.
Відкриття уранових руд

У 20 столітті відкриттю уранових руд у Кривому Розі сприяв Йосип Ісакович Танатар. Він був радянським вченим, геологом-петрографом. Йосип Ісакович ретельно досліджував родовищ залізняку, зокрема і на території Кривого Рогу. Саме він у 20 столітті відкрив родовище уранових руд у Жовтих Водах та у Кривому Розі. Багато хто не довіряв вченому, сміявся з його досліджень, але саме Танатар довів, що території Криворіжжя мають величезний потенціал залізних руд із вмістом заліза 40% і менше глибоко під землею. Його ім’я дуже довгий час знаходилося під грифом таємно.
Уранова шахта на Карачунах

У 1945 році вийшла ухвала Ради міністрів СРСР про те, що всім геологом необхідно спрямувати максимум зусиль на пошуки родовищ урану. Уран СРСР був необхідний створення атомної бомби. Тому на території СРСР, зокрема й у Кривому Розі, геологи розпочали активні пошуки родовищ урану.
Першу уранову шахту в Кривому Розі було закладено наприкінці 1940-х років. Вона знаходилася прямо у Прокуровій балці у селі Шахтар. Там вивчали уран. Жила шахти проходила дуже глибоко під землею. У прокурівській балці поклади урану були невеликими, тому після вивчення родовища урану шахту підірвали. На місці уранової шахти у 21 столітті знаходиться водосховище Карачуни.

Неподалік Прокурорської балки на лівому березі річки Інгулець між Старим Поромом та селом Мар’янівка було закладено ще два шурфи для майбутньої уранової шахти. Але у 1940-1950-х роках вони так і не були розвинені до формату шахти.

Уран у Тернівському районі
Спочатку уран вивчали за випадковими зразками маркованого керна. Але після закінчення війни з евакуації повернулися геологічні фондові матеріали та пошуки родовищ урану стали більш систематичними. Пошуки здійснювалися у керносховищах та шахтах. У середині 20 століття було досліджено величезну кількість зразків, перш ніж геологам попався лужний амфібол. Саме він був радіоактивним та містив уран. Зокрема, такі зразки лужних амфіболів були досліджені на руднику “Першотравневий” у Тернівському районі Кривого Рогу. Зразки породи відбирали із глибини 100-200 метрів. Зібрані зразки були відправлені до Москви для досліджень. Там вчені встановили, що на території СРСР вперше з’явилася промислова уранова руда. Тому у 1940-х роках було відкрито ще одне уранове родовище на “Першотравневому руднику”.
З 1952 року по 1967 рік у Кривому Розі на території Тернівського району в таких шахтах як “Об’єднана”, “Північно-Вентиляційна” та шахта “№ 2/6” паралельно з видобутком залізної руди, вівся видобуток урановмісних руд. Така промислова діяльність спричинила сильне радіаційне забруднення на поверхні. Радіаційне забруднення зазнала вся територія шахт, будівлі, різні споруди, шахтне обладнання і навіть прилеглі до шахт території. Про це пишуть на сайті ecopravo.org.ua.
Крім цього використання відвалів гірських порід із даних шахт для виробництва будівельного щебеню призвело до радіаційного забруднення кількох районів Кривого Рогу, включаючи селище Терни. При здійсненні переробки уранових руд лише 15% загальної активності, витягується з урановим продуктом. При цьому частина активності, що залишилася, переходить у відвали у вигляді хвостів. Організоване складування хвостів є кінцевою операцією технологічного процесу переробки руд.