Парк ім. Савицького

Парк імені Івана Савицького — заводський парк над долиною Інгульця

Це парк, у якого є конкретний автор. Він лежить у найпівденнішому, Інгулецькому районі Кривого Рогу, у житловому масиві біля Південного гірничо-збагачувального комбінату, і носить ім’я людини, яка керувала цим комбінатом майже тридцять років. Масив компактний — близько дев’яти гектарів, — але влаштований так щільно, що тут одночасно вміщуються дитячий майданчик, баскетбольне поле, тренажери, фонтан, музей і танцювальний майданчик. За кілька сотень метрів на захід земля обривається в долину Інгульця, і з високого берега видно те, заради чого це місто взагалі існує: відвали й уступи гірничих виробок.

Родзинки

• Музей трудової слави комбінату — розміщений у будівлі, перебудованій із колишнього літнього кінотеатру; рідкісний випадок, коли заводський музей стоїть просто в парку.
• Пам’ятник воїну-визволителю з меморіальними плитами полеглим — головна меморіальна точка масиву.
• Знак «Алея дружби між районами-побратимами» — пам’ятка радянської практики міжрайонного побратимства, яка збереглася тут у матеріальному вигляді.
• «Спортзал просто неба» — комплекс вуличних тренажерів, що з’явився під час реконструкції за програмою «Місто без околиць».
• Фонтан у центральній частині, який запускають на теплий сезон, — традиційне місце зустрічей для кількох поколінь мешканців масиву.
• Палац культури «Південний» обіч парку — масив і палац фактично утворюють єдиний громадський центр південної частини міста.

Що всередині

Парк невеликий і читається за одну прогулянку, але наповнення в нього нетипово густе для масиву такого розміру — це радше «двір усього району», ніж класичний прогулянковий парк.

• Дитячі майданчики різного віку та обгороджений спортивний майданчик для баскетболу.
• Смуга для катання на роликах і невеликі гірки для велосипедів — інфраструктура, зроблена явно під підлітків.
• Вуличні тренажери, лавки в достатку та багато урн — за чистотою тут стежать, це помічають самі відвідувачі.
• Майданчик для дискотек і танців просто неба, який працює в теплий сезон.
• Дитяче кафе й декоративні скульптури, що з’явилися під час оновлення.
• Молоді саджанці поряд зі зрілими кленами й ясенами: парк добудовують, а не консервують.

Чим зайнятися і для кого

• Родини трьох поколінь — це той самий масив, куди мешканці водили спершу дітей, а тепер онуків; сценарій прогулянки тут переходить у спадок.
• Підлітки — баскетбол, ролики, велогірки й тренажери дають привід прийти сюди самим, без батьків.
• Ті, хто цікавиться промисловою історією — музей трудової слави в парку плюс краєвиди на гірничі виробки в долині за кілька хвилин ходу.
• Люди старшого віку — багато лавок, тінисті алеї й короткі відстані роблять масив зручним для щоденної повільної прогулянки.
• Аматори вуличних танців і концертів — майданчик у парку та палац культури поряд закривають цю потребу району.
• Бігуни-початківці — периметр парку разом із сусідньою площею дає рівне коло без перетинів із транспортом.

Як дістатися і практичне

Парк лежить в Інгулецькому районі — найпівденнішій частині Кривого Рогу, за десятки кілометрів від північних кварталів: місто витягнуте на 66,1 кілометра, і дорога сюди з півночі забирає добру годину. Транспортний вузол району зав’язаний на комбінат: сюди йдуть трамвайні маршрути №4, №5, №8, №10 і №25 із кінцевою на ПівдГЗК, а також тролейбус №7, що зв’язує район із центральною площею; є й маршрут швидкісного трамвая, який доводить до тієї самої кінцевої. Вхід у парк вільний і цілодобовий, огорожі з боку житлових кварталів немає. На спокійний обхід масиву вистачить сорока хвилин, із музеєм і сусідньою площею — дві години. Поруч працюють ринок, магазини та кафе, тож із побутом проблем немає. Щодо воєнних обмежень: чинна комендантська година з 00:00 до 05:00, під час повітряної тривоги орієнтуватися слід на укриття в капітальних будівлях району — підземних станцій швидкісного трамвая, які використовують як сховища в центральній частині міста, тут немає.

Коли відвідати

Навесні парк — один із найшвидших у місті: південне розташування дає фору в тиждень-другий, і клумби тут зацвітають раніше, ніж у північних районах. Влітку масив живе двома змінами: до полудня — дитячі майданчики й фонтан, увечері — тренажери, баскетбол і музика з танцювального майданчика. Осінь тут коротка й насичена: клени й ясені спалахують помаранчевим, і саме в жовтні найкраще йти на високий берег над долиною, де жовте листя контрастує з червонястими уступами відвалів. Взимку парк тихий, майже домашній — розчищені алеї, лавки під снігом, і чути, як гуде комбінат за кілька кварталів.

Цікаво знати

Іван Іванович Савицький народився 10 вересня 1913 року на Херсонщині, у 1950–1955 роках був головним інженером Камиш-Бурунського залізорудного комбінату в Криму, а 5 травня 1957 року очолив щойно розбудований Південний гірничо-збагачувальний комбінат у Кривому Розі й керував ним до 1985 року — майже двадцять вісім років. Кандидат технічних наук, 19 липня 1958 року удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Помер 16 листопада 1994 року в Кривому Розі. Ім’я Савицького повернулося на карту району в 1995-му, коли на його честь перейменували вулицю, від якої й пішла нинішня назва парку. Масив з’явився як типовий заводський парк культури й відпочинку — з літнім кінотеатром, естрадою та алеями, і саме кінотеатр згодом перебудували на музей трудової слави комбінату. У 2010-х парк потрапив у програму благоустрою «Місто без околиць», у межах якої тут облаштували вуличний «спортзал просто неба», дитяче кафе й оновили озеленення. Сам Інгулецький район має власну міську біографію: селище Інгулець довго існувало окремо від Кривого Рогу і має свою забудову, свій палац культури та свій стадіон, а промислова домінанта тут одна — комбінат, чиї відвали формують горизонт із заходу.

Поради відвідувачу

• Плануйте візит так, щоб застати музей у робочі години — це головна «нерозважальна» цінність масиву.
• Якщо хочете побачити криворізький промисловий пейзаж, пройдіть від парку на захід до високого берега долини: краєвид відкривається різко й без попередження.
• Влітку тримайтеся тінистих алей у центральній частині — на відкритих майданчиках південне сонце тут відчутно жорсткіше, ніж у північних районах міста.

Питання й відповіді

На честь кого названо парк? На честь Івана Івановича Савицького (1913–1994) — директора Південного гірничо-збагачувального комбінату з 1957 по 1985 рік, кандидата технічних наук і Героя Соціалістичної Праці.

Наскільки великий парк? Близько дев’яти гектарів. Це компактний масив, який обходиться за сорок хвилин, але наповнення в нього щільне.

Чи є тут що робити дітям? Так: кілька дитячих майданчиків, фонтан у теплий сезон, дитяче кафе, а для старших — баскетбольний майданчик, ролики й велогірки.

Що за музей у парку? Музей трудової слави комбінату, розміщений у будівлі, перебудованій із колишнього літнього кінотеатру. Це рідкісний приклад заводського музею просто в зеленій зоні.

Як сюди дістатися з центру? Трамваями №4, №5, №8, №10 чи №25 із кінцевою на ПівдГЗК або тролейбусом №7 від центральної площі; дорога з північних районів займе близько години.

Чи є в парку меморіальні об’єкти? Так: пам’ятник воїну-визволителю з плитами полеглим і знак «Алея дружби між районами-побратимами».

Чим цей парк відрізняється від великих масивів міста? Масштабом і характером: тут немає лісу й водойми, зате є щільна соціальна інфраструктура — парк працює як спільний двір для всього житлового масиву комбінату.