Гданцівський парк

Гданцівський парк — тихі шістнадцять гектарів над Інгульцем із велодоріжкою і пам’яттю про підпільників

Це найспокійніший великий парк Кривого Рогу: ні атракціонів, ні гучних кафе, ні гуркоту — лише алеї, альтанки й річка поруч. Парк лежить на правому березі Інгульця, у старій Гданцівці, з якої свого часу почалася криворізька металургія. Після чотирирічної реконструкції він отримав те, чого в місті майже немає: суцільну велодоріжку, ґрунтові ліхтарики вздовж усіх стежок і майданчик для дресирування собак. Криворіжці порівнюють його з європейськими міськими парками — і мають на це підстави, бо планування тут читається, а не вгадується.

Родзинки

• Велодоріжка — практично єдина повноцінна виділена доріжка в місті довжиною в кілька десятків кілометрів; вона проходить парком окремо від пішохідних алей, тому велосипедисти й пішоходи не заважають одні одним.
• Братська могила підпільників — на центральній алеї поховані п’ятеро членів комсомольської підпільної групи Миколи Решетняка, розстріляних окупантами 17 вересня 1943 року. Щороку в цю дату тут вшановують пам’ять на світанку.
• Центральна арка на вході — головний архітектурний акцент реконструкції; від неї відкривається наскрізна перспектива на всю глибину парку.
• Майданчик для вигулу й дресирування собак — обгороджена зона зі снарядами, а не просто галявина; таких у Кривому Розі одиниці.
• Ґрунтові ліхтарики — тисячі світлових точок, вмонтованих урівень із покриттям уздовж доріжок; вечірній парк від цього виглядає інакше, ніж денний.
• Система відеоспостереження — близько восьмидесяти камер, встановлених під час реконструкції; після відкриття парк називали найбезпечнішим у місті.

Що всередині

Шістнадцять гектарів розплановані як сітка алей із розширеннями під зони відпочинку. Дерева тут старі — це спадок парку, закладеного ще в 1930-х, тож тінь суцільна навіть у липні. Вода поруч: Інгулець тримає межу парку, і повітря біля річки помітно свіжіше, ніж у міських кварталах. Інфраструктура нова, але не скрізь доведена до ладу — частина питних фонтанчиків працює не завжди, а біотуалет біля входу мешканці критикують регулярно.

• Мережа мощених алей із лавками та кількома десятками альтанок.
• Великий дитячий майданчик із різнотипними конструкціями та спортивний майданчик із турніками.
• Виділена велодоріжка вздовж основного маршруту парку.
• Клумби й нові насадження, висаджені під час реконструкції.
• Укриття біля входу — облаштоване вже під час повномасштабної війни.
• Кав’ярні на межі парку, зокрема просто біля головного входу.

Чим зайнятися і для кого

• Велосипедисти — єдине в місті місце, де можна їхати довго й не перетинатися ні з автівками, ні з пішоходами.
• Бігуни — рівне покриття, тінь і замкнений маршрут дозволяють тримати темп без світлофорів.
• Родини з дітьми — майданчик, альтанки для перекусу й достатньо простору, щоб дитина бігала в полі зору.
• Собачники — окремий обгороджений майданчик для вигулу й дресирування, а не стихійна галявина.
• Пари й ті, хто шукає тиші — тут немає атракціонів і музики, тож парк працює як місце для розмов і побачень.
• Ті, кого цікавить історія міста — меморіал підпільників, стара Гданцівка навколо й музичний коледж поруч дають повноцінний краєзнавчий маршрут.

Як дістатися і практичне

Парк розташований у Центрально-Міському районі, в історичній Гданцівці, на правому березі Інгульця, поряд із виїздом на траси в бік Дніпра, Миколаєва, Кропивницького та Запоріжжя. Швидкісний трамвай сюди не доходить: його південні кінцеві залишаються в Центрально-Міському районі, і далі потрібна пересадка на звичайний трамвай або тролейбус, які обслуговують Гданцівку. Автомобілем зручно — паркування вздовж межі парку вільне. Вхід безоплатний, огорожі з боку основних входів немає, парк відкритий цілодобово, але після настання темряви орієнтуйтеся на освітлені алеї. На спокійний обхід закладайте годину-півтори, з велосипедом — менше. Воєнні обмеження: комендантська година з 00:00 до 05:00, обмеження на масові заходи, під час тривоги — до укриття біля входу. Про руйнування в самому парку не повідомлялося, однак у вересні 2022 року удар по греблі Карачунівського водосховища спричинив скид води в Інгулець і затопив частину сусіднього парку на протилежному березі разом із мостом до нього — річка тут та сама.

Коли відвідати

Квітень і травень — час, коли парк найкращий: старі каштани й липи розпускаються майже одночасно, клумби після зимової паузи висаджують заново, а з боку річки ще не піднімається літня спека. Влітку сюди тікають від міського асфальту: під суцільним пологом дерев різниця з відкритими вулицями відчутна фізично, а вечірні години з ґрунтовими ліхтариками — найпопулярніші для прогулянок. Вересень має свою дату: 17-го числа біля братської могили щороку збираються на світанку, і парк цього ранку виглядає інакше. Пізня осінь і зима перетворюють його на графіку — голі стовбури, порожні алеї, річка внизу; саме тоді тут найтихіше й найкраще видно планування, приховане влітку листям.

Цікаво знати

Гданцівка старша за парк на півтора століття: село заснували 1791 року на землях корнета Мартина Гданцева, від прізвища якого й пішла назва. Промисловою вона стала на початку 1890-х, коли Акціонерне товариство криворізьких залізних руд під наглядом інженера Миколи Шимановського звело тут чавуноливарний завод: першу домну заклали 1890 року, до 1891-го стояли вже три печі, будівництво завершили 1892-го. Ще раніше, у 1882–1884 роках, за проєктом академіка Миколи Белелюбського звели Інгулецький міст, а 17 липня 1891 року неподалік заводу відкрили пам’ятник Олександрові Полю — людині, яка довела промислову цінність криворізької руди. Сам парк заклали 1936 року під назвою Комсомольський; роботами керував садівник відділу благоустрою Іван Ткаченко, а разом із ним працювали ботанік Федір Кочерга, агроном Петро Кузин і квіткарка Марія Шевченко. Висаджували японську софору, червоний і болотний дуби, бальзамічні та пірамідальні тополі, американський і зелений ясени, липи, каштани, верби, акацію, ільм, горобину, граби; діяли оранжереї та парники. Війна знищила більшу частину цієї роботи: дуби вирубали на переправи, алеї перерізали танкові гусениці, а близько трьохсот ясенів окупанти зрізали. У ті ж роки в Гданцівці діяла підпільна комсомольська група Миколи Решетняка — від вересня 1941-го до серпня 1943-го вони виготовили близько п’ятдесяти листівок накладом близько трьох тисяч примірників і псували німецькі радіоприймачі; 17 вересня 1943 року п’ятьох із них розстріляли. 1961 року Комсомольський парк приєднали до сусіднього парку на протилежному березі, а 2016-го демонтували підвісний міст, що їх з’єднував. Сучасного вигляду парк набув після реконструкції, що тривала з 2017 по 2020 рік і обійшлася приблизно у 118 мільйонів гривень.

Поради відвідувачу

• Беріть велосипед або самокат: виділена доріжка тут — головна перевага парку над усіма іншими в місті.
• Не розраховуйте на питні фонтанчики — частина з них не працює; воду краще взяти з собою або купити в кав’ярні біля входу.
• Якщо йдете з дитиною надовго, плануйте санітарну паузу заздалегідь: стаціонарного туалету в парку немає, а біотуалет біля входу мешканці оцінюють низько.

Питання й відповіді

Чи справді в парку є справжня велодоріжка? Так, і це рідкість для Кривого Рогу: виділена доріжка проходить парком окремо від пішохідних алей. Мешканці називають її чи не єдиною повноцінною в місті.

Чому парк називають найбезпечнішим у місті? Під час реконструкції тут встановили близько вісімдесяти відеокамер і суцільне освітлення, включно з ґрунтовими ліхтариками вздовж доріжок.

Скільки тривала реконструкція? Роботи почалися 2017 року й завершилися 2020-го — чотири роки, протягом яких парк був закритий для відвідувачів. Вартість склала близько 118 мільйонів гривень.

Що за меморіал на центральній алеї? Братська могила п’ятьох членів підпільної комсомольської групи Миколи Решетняка, розстріляних 17 вересня 1943 року. Щороку в цю дату тут проводять ранкове вшанування.

Чи є тут атракціони та кафе? На території атракціонів немає — це свідомо тихий парк. Кав’ярні працюють на його межі, зокрема біля головного входу.

Чи постраждав парк від війни? Про руйнування безпосередньо в парку не повідомлялося. У вересні 2022 року удар по греблі Карачунівського водосховища затопив частину сусіднього парку на протилежному березі Інгульця та міст до нього.

Чи можна тут вигулювати собаку? Так, у парку є обгороджений майданчик для вигулу та дресирування — один із небагатьох офіційних у Кривому Розі.

Чи можна перейти звідси в сусідній парк через річку? Ні. Підвісний міст, що з’єднував два парки, демонтували 2016 року; обхід можливий лише міськими мостами.