Рекультивація відвалів Криворіжжя: як техногенні пустелі перетворюються на нові екосистеми

19.08.2026

Для Кривого Рогу відвали давно стали частиною звичного міського пейзажу, який називають Криворізькими горами. Великі насипи порід можна побачити у різних промислових районах біля доріг та кар’єрів. Далі на kryvyi-rih.name.

Здалеку вони схожі на гори, де нічого не росте, але дослідження місцевих науковців доводять: на цих територіях існує своє біологічне життя. І це диво стало реальним значною мірою завдяки зусиллям криворізьких підприємців та біологів.

Відвали Криворіжжя як нові екосистеми

Рекультивація відвалів – це повернення життя землі, яку змінив видобуток руди. Для цього відвали укріплюють, додають ґрунт, висівають трави чи висаджують дерева. Але у Кривому Розі науковці пішли ще далі: вивчають, які рослини самостійно приживаються на різних породах і як допомогти їм швидше це зробити.

Місцеві біологи навіть навчилися прискорювати процес за допомогою видів, характерних для степу. Тому відновлення земель Криворіжжя поступово перетворилося не лише на боротьбу з наслідками видобутку руди, а й на пошук способів сформувати нові екосистеми.

Криворізькі відвали: масштаб техногенної проблеми

У Кривому Розі є території, де звичайний ґрунт замінили породи з кар’єрів і шахт. Гірничопромислові ландшафти Криворізької ландшафтно-технічної системи охоплюють понад 17 000 гектарів.

З них припадає:

понад 4000 – на кар’єри;
близько 7 000 – на відвали;
5,5 000 – на шламосховища;
3,4 000 – на шахтні провали та рухливі зони.

Самих відвалів, за підрахунками міського геоморфолога Володимира Казакова, налічується близько 90. Деякі з них стоять на криворізькій землі 40 років, інші – мають вік до 130 років. В основі – сланці, кварцити, вапняки, лесоподібні суглинки та інші розкривні породи.

Як природа сама заселяє техногенні землі?

У кожного типу породи – свій темп заселення рослинами. На одних ділянках зелень повертається швидше, на інших – формується дуже повільно. Саме тому для кожного відвалу науковці розробили свій підхід.

Спеціалісти Криворізького ботанічного саду визначили, наскільки можна скоротити час формування рослин за допомогою біотехнології:

на лесоподібних суглинках – на 15–20 років;
на залізистих кварцитах і сланцях у суміші із суглинками – на 30–40 років;
на вапняках – на 20–30 років.

Найкраще рослини освоюють лесоподібні суглинки, де легко утримується волога і розвивається коріння. Залізисті кварцити та сланці створюють значно складніші умови. Вапняки теж належать до порід, де рослини формуються повільно.

363 види рослин на криворізьких відвалах

Здається дивним, але на криворізьких відвалах вже існує свій рослинний світ. Дослідник Анатолій Павленко обстежив 40 таких об’єктів у 2004–2025 роках і виявив 363 види особливих рослин. А це – досить різноманітна флора.

Серед них майже 40% складають синантропні види – ті, що добре пристосовуються до територій, змінених людиною. Водночас на старих відвалах багато і степових рослин, які походять із місцевої флори. Склад рослинності там частково схожий на флору самого Кривого Рогу.

Найпомітнішими залишаються 3 групи:

айстрові;
злакові;
бобові.

На відвалах часто поруч ростуть трави й квіти, характерні і для міста, і для степу. Тому вченим цікаво спостерігати, як саме вони примудряються мирно сусідувати.

Чому степ кращий за дерева?

На відвалах не обов’язково вирощувати ліс. Для таких земель важливішою може бути трава, яка складається з багатьох видів. У дослідженнях Анатолія Павленка є важливий висновок: за умов кліматичних змін трав’яні рослини набагато життєвіші за дерева на постмайнінгових територіях.

Таке зелене покриття необхідне, бо:

утримує поверхневий шар породи;
зменшує руйнування схилів водою та вітром;
допомагає стримувати поширення пилу;
краще пристосовується до місцевих умов.

Тому під час відновлення територій науковці враховують і здатність рослин тривалий час жити на відвалах. І зважають різновиди не лише дерев, а й трав. Такий підхід дозволяє не тільки заздалегідь визначати зовнішній вигляд території, а й реакцію природи при змінах клімату.

Як ботаніки прискорюють народження степу?

Найпростіший спосіб оживити відвал – підібрати рослини, які самі вміють виживати. Саме на цьому побудували свою розробку науковці Андрій Мазур, Володимир Кучеревський, Ганна Шоль, Микола Баранець, Тетяна Сіренко та Олександр Красноштан із Криворізького ботанічного саду НАН України. Вони запропонували створювати на порушених землях не окремі посадки, а стійкі трав’яні угруповання, схожі на природний степ.

Для цього вчені використовують:

ковили;
кострицю валіську;
очерет звичайний (на вологих ділянках);
злаки, які ростуть у степах.

Насіння беруть в інших куточках природи або вирощують у розсадниках. Криворізькі біологи одразу висівають кілька видів рослин, які мають поступово закріпитися на відвалах. За таких умов територія набагато швидше насичується зеленню і стає схожою на живий степ.

Рекультивація без товстого шару ґрунту

Перші спроби озеленити відвали потребували багато грошей і зусиль. Поверхню треба було підготувати, вирівняти, завезти ґрунт і лише потім висаджувати рослини. За такою схемою створювали шар спеціального родючого ґрунту завтовшки 1,2–1,5 метра.

Передбачено 2 етапи рекультивації:

гірничотехнічний – формують поверхню і схили;
біологічний – територію заселяють рослинами.

Чим менше треба змінювати сам відвал на першому етапі, тим простіше буде працювати на другому. Тому головне питання – не кількість завезеного ґрунту, а визначення кола рослин, які вже прижилися на конкретній ділянці. Одні породи дозволяють травам закріпитися без підготовчих робіт, інші – потребують додаткового шару ґрунту. Такий підхід дає змогу не витрачати зайві кошти, а працювати з кожною ділянкою з урахуванням її властивостей.

Від експерименту до конкретних відвалів

Наукові методи перевіряли не лише у лабораторіях. У Кривому Розі є території, де різні способи рекультивації вже неодноразово використовували на практиці.

У кожного відвалу – свої особливості:

Першотравневий Північного ГЗК – впроваджували біотехнологію створення стійких трав;
Шиманівський – відсипали у 1960–1967 роках і успішно рекультивували;
Ганнівський – відновлювали поетапно;
Бурщицький – вирощували на природних терасах різні групи рослин;
відвал № 4 ЦГЗК – вивчали стійкість відвалу, створювали 3D-моделі та визначали безпечні місця для рекультивації;
“Степовий-2” – використали ґрунт із цієї ділянки для рекультивації кар’єру № 1 АрселорМіттал Кривий Ріг.

Практика довела, що рекультивація може мати різні цілі. В одному випадку головне – створити рослинне покриття, в іншому – перевірити, чи безпечно буде працювати зі схилами. Або – зорієнтуватися, чи можна потім використовувати територію для туризму, відпочинку чи інших міських потреб. .

Відвал як нова екосистема

Рекультивація цих ділянок сприяє тому, щоб промислова територія після відновлення приносила користь місту. У 2022 році науковиця Вікторія Пацюк у статті “Перспективи регенерації відвальних комплексів Криворіжжя” запропонувала зробити на Бурщицькому відвалі індустріально-ландшафтний парк.

У проєкті передбачила:

кемпінг;
місця для активного спорту;
маршрути екскурсій.

Криворізькі науковці погоджуються, що такий досвід був би корисним і для інших відвалів. Але у кожному випадку визначатися треба індивідуально.

Скільки криворізькі підприємства витрачають на рекультивацію?

Гроші на технічне й біологічне відновлення земель часто входять до загальних витрат на охорону довкілля. Найбільше вкладається “АрселорМіттал Кривий Ріг”: у 2025 році витратили на природоохоронні заходи майже 2 мільярди гривень. Із них понад 269 мільйонів грн – на заходи міської екологічної програми, зокрема закріплення поверхонь, озеленення та біологічну рекультивацію.

У 2024 році підприємство висадило 1200 саджанців під час рекультивації земель шахтоуправління та понад 3000 саджанців біля хвостосховища “III карта” на території Гречаноподівської та Новолатівської громад.

Також виділяють кошти на такі роботи підприємства:

Північний, Центральний, Інгулецький ГЗК – проводять озеленення відвалів і хвостосховищ, реалізують окремі проєкти з відновлення земель;
Південний ГЗК – виконує природоохоронні роботи та заходи з відновлення промислових територій;
“Кривбасзалізрудком” – опікується гірничотехнічною рекультивацією на територіях, пов’язаних із шахтами;

У 2024 році підприємства використали понад 7 мільйонів тонн промислових відходів, зокрема для гірничотехнічної рекультивації. У 2025 році – вже майже 9 мільйонів тонн. Частина цих матеріалів пішла на те, щоб засипати старі кар’єри та зони обвалення криворізьких шахт.

Війна не поставила рекультивацію на паузу

Кривий Ріг живе в умовах повномасштабної війни, але від запланованих робіт не відмовляється. Адже відвали треба постійно контролювати, схили – перевіряти, а проблемні ділянки – робити безпечними для міста. Тому екологічні роботи залишаються важливим складником роботи підприємств.

Є ще один важливий аспект. Рекультивація відвалів – це робота на роки, і якщо її постійно відкладати, проблеми тільки ускладнюються. Для Криворіжжя це особливо важливо, бо промислові землі охоплюють величезні площі. Відновлення таких територій доведеться робити в будь-якому разі, тому краще робити це вчасно.

Джерела:

Рекультивація відвалів Криворіжжя: як техногенні пустелі перетворюються на нові екосистеми

Відвали Криворіжжя як нові екосистеми

Криворізькі відвали: масштаб техногенної проблеми

Як природа сама заселяє техногенні землі?

363 види рослин на криворізьких відвалах

Чому степ кращий за дерева?

Як ботаніки прискорюють народження степу?

Рекультивація без товстого шару ґрунту

Від експерименту до конкретних відвалів

Відвал як нова екосистема

Скільки криворізькі підприємства витрачають на рекультивацію?

Війна не поставила рекультивацію на паузу

Get in Touch

LEAVE A REPLY Cancel reply

Водосховища Криворіжжя

Незвичайні природні місця Кривого Рогу

Криворізький залізорудний басейн: історія та видобувні роботи

Окраса Кривого рогу: Довгинцівський дендропарк

Парки Кривого Рогу