Криворіжжя вирізняється багатством корисних копалин. Передусім це один із найбільших залізорудних басейнів світу, а також поклади бурого вугілля, які належать до Дніпровського буровугільного басейну, родовища мармуру та великі запаси доломітів тощо. Завдяки цим ресурсам регіон став осередком активної господарської діяльності, що суттєво змінило природний ландшафт, перетворивши його на антропогенний. Далі на kryvyi-rih.name.
Розвиток міста та промисловості поглиблює екологічні проблеми, зокрема пов’язані з охороною природи. Негативний вплив людини на довкілля — ґрунти, водойми, рослинний і тваринний світ — лише посилюється. Особливо гостро постала проблема зникнення деяких видів рослин, що є однією з ключових екологічних загроз у місті. Рослини відіграють важливу роль у підтриманні екосистеми: вони очищають повітря, виділяючи кисень і випаровуючи вологу, закріплюють структуру ґрунту та змінюють його склад. Їх знищення спричиняє порушення екологічної рівноваги, зокрема зміну видової різноманітності тварин.
Промисловий потенціал Криворіжжя
Кривий Ріг — велике індустріальне місто в Дніпропетровській області, розташоване на перехресті двох річок з мальовничими краєвидами долин. Промислове зростання міста розпочалося з відкриття багатих покладів Криворізького залізорудного басейну, що стало основою для розвитку металургії в Україні. У 21 столітті Кривий Ріг є важливим промисловим центром, в якому проживає 1,5% населення країни, а обсяг його промислової продукції становить 6% від загальноукраїнського показника, при цьому експорт міста складає 7%.
Сучасний Кривий Ріг є великим промисловим містом стратегічного значення для економічної незалежності та безпеки України.
Основними галузями промисловості Кривого Рогу є чорна металургія, машинобудування, будівельна, хімічна, поліграфічна, деревообробна, легка та харчова. Велике значення для економіки мають видобувні галузі, оскільки в надрах Криворізького басейну зосереджено близько 50 видів корисних копалин, серед яких рудні поклади, буре вугілля, мармур, доломіт, талькові сланці, охра, скандій, ванадій та інші елементи, а також унікальне родовище променистого кварцу.
Важливим аспектом є те, що промисловість будівельних матеріалів Кривого Рогу є однією з п’яти найбільших в Україні, але її потенціал ще не реалізований повною мірою. Це забезпечується багатими природними та техногенними ресурсами, а також великим споживчим ринком у місті та навколишніх регіонах.
Основними напрямками розвитку промисловості будівельних матеріалів у Кривому Розі є:
- Виробництво шлакопортландцементу та інших в’яжучих матеріалів. Основна сировина для виробництва шлакопортландцементу отримується в результаті перероблення шлаків чорної металургії із застосуванням сучасних технологій.
- Виготовлення наповнювачів для бетону та інших нерудних будівельних матеріалів. Кривий Ріг має великий запас нерудних будівельних матеріалів у складі накопичених промислових відходів. Кількість промислових відходів Кривого Рогу оцінюється в 10 млрд тонн, що становить понад 30% від загальної кількості промислових відходів в Україні
- Виробництво неорганічних ізоляційних матеріалів. Виробництво зумовлено передусім очікуванням подальшого зростання попиту на таку продукцію з метою підвищення енергоефективності житлових, офісних та промислових приміщень.
Перші два напрямки підтримують розвиток гірничо-металургійного комплексу, а виробництво ізоляційних матеріалів є пріоритетним через необхідність модернізації та підвищення енергоефективності основних фондів.
Родовища залізної руди
Криворізький залізорудний басейн — найбільший в Україні регіон із запасами високоякісних залізних руд, що є ключовим гірничодобувним центром країни та розташований у центральній частині України.
Залізорудний басейн є одним зі світових лідерів з видобутку заліза та важливим рушієм промисловості України. Це основна сировинна база залізорудної галузі, де зосереджено 80% потужностей гірничорудних підприємств країни. З 585 км² території басейну майже 40 км² займають кар’єри, а понад 70 км² — відвали, висота яких досягає 120 метрів, створюючи велике техногенне навантаження на землю.
Промислові запаси басейну оцінюються приблизно в 18 млрд тонн залізних руд, які залягають на глибинах до 2700 м і виявлені в межах 300 рудних тіл. Залізні руди Кривого Рогу належать до різних типів: багаті мартитові й гематито-мартитові руди та бідні залізисті кварцити, що потребують збагачення.
Басейн є складною геоструктурною одиницею, де рудні тіла переважно залягають у вигляді пластових, стовпчастих та штокоподібних форм.
Видобуток руд здійснюється як підземним, так і відкритим способом. Багаті магнетито-гематито-мартитові руди видобуваються під землею на глибинах до 1200 м, а залізисті кварцити — на кар’єрах глибиною до 300 м. Залізорудні ресурси Кривого Рогу складають 21 млрд тонн, що робить його одним з найбільших залізорудних басейнів у світі.
Геологічно Криворізький басейн є частиною криворізької серії протерозою, де зосереджені одні з найбільших родовищ руд. Структура залізорудних покладів та їх розташування у різних горизонтах дають підстави для подальшої розробки й видобутку руд, що важливо для металургійної промисловості України.
Криворізький басейн має особливе значення для розвитку гірничо-металургійного комплексу України, і його значні запаси відіграють важливу роль у забезпеченні стабільної роботи металургійних підприємств і експортного потенціалу країни.
Видобувні роботи
Багаті руди Криворізького басейну видобуваються шахтним методом, а бідні — кар’єрним. Шахти входять до складу виробничого об’єднання «Кривбасруда», зокрема рудники «Суха Балка» та Галківського. Найвищий рівень видобутку багатих руд на шахтах було досягнуто в 1975 році — 48,7 млн тонн. У 1978 році максимальний річний обсяг товарної залізної руди склав 120 млн тонн. Однак з 1991 року обсяги виробництва почали знижуватися, і до 1997 року видобуток багатих руд зменшився до 10 млн тонн.
На початку 21 століття промисловий комплекс басейну здатний видобувати до 190 млн тонн сирої залізної руди на рік та переробляти 70 млн тонн товарної продукції.
У Криворізькому залізорудному басейні працюють 9 шахт, 5 гірничо-збагачувальних комбінатів, а також видобуток ведеться на 9 кар’єрах. З моменту початку промислового освоєння було видобуто 5,5 млрд тонн залізорудної сировини.
Станом на 1 січня 2003 року щорічно видобувається близько 50 млн тонн руди, з яких 37 млн тонн — за допомогою відкритого способу.
Перспективи розвитку басейну пов’язані з розширенням виробництва залізних руд, зокрема через збагачені оксидовані залізисті кварцити та збільшення видобутку магнетитових кварцитів підземним методом.
Екологічні виклики міста
Кривий Ріг, як одне з найбільших промислових міст України, стикається з низкою серйозних екологічних викликів через свою інтенсивну індустрійну діяльність.
Основні екологічні проблеми:
- Місто є важливим центром металургійної та гірничодобувної промисловості, що спричиняє викиди токсичних газів, зокрема діоксидів сірки, азоту, а також пилу від виробництва заліза. Це негативно впливає на здоров’я мешканців і навколишнє середовище.
- Місто має велику кількість кар’єрів і відвалів від видобутку руди, які порушують природний ландшафт і екосистеми. Висока концентрація таких об’єктів створює постійну загрозу для довкілля і здоров’я мешканців.
- Викиди промислових підприємств і нечистоти з домогосподарств часто потрапляють у річки, озера та інші водні ресурси. Це спричиняє погіршення якості води та негативно впливає на екосистеми водних об’єктів.
- Наслідки глобальних змін клімату також торкаються міста, зокрема це може проявлятися у зміні температурних режимів, що своєю чергою негативно впливає на екосистеми й сільське господарство.
Для розв’язання цих проблем важливо впроваджувати заходи з модернізації виробництва, використання екологічно чистих технологій і зменшення забруднення, а також активно працювати над відновленням природних ресурсів і зеленої інфраструктури в місті.