Територією Кривого Рогу проходить найбільший в Україні залізорудний басейн. Саме тут знаходяться величезні поклади залізняку. Це справжнє багатство криворізьких надр. Завдяки цьому? місто Кривий Ріг у 21 столітті є головним гірничодобувним центром України. Далі на kryvyi-rih.name.
Криворізький залізорудний басейн
Криворізький залізорудний басейн є найбільшим басейном України із запасами залізної руди. Промислові запаси залізняку тут становлять близько 18 мільярдів тонн. Такі багаті поклади залізняку пов’язані безпосередньо з криворізькою серією протерозою. Протерозою або протерозойський еон являє собою геологічний еон, який тривав майже 2 мільярди років. Саме протерозою є найдовшим еоном в історії планети Земля. У цей час на планеті сталася киснева катастрофа. Це призвело до того, що Землі почали домінувати аеробні організми, які витіснили анаеробів. Також у період на планеті відбулася значна деформація земної кори. З цими подіями пов’язані процеси магматизму та метаморфізму. Органічний світ протерозойського еону був дуже бідний, були виявлені залізобактерії та синьо-зелені водорості.
У межах Криворізького залізорудного басейну було виявлено близько трьохсот рудних покладів. Глибина покладів перевищує 2700 метрів. У деяких місцях Криворізького залізорудного басейну поклади руд виходять на поверхню. Залізорудний басейн Кривого Рогу є смугою залізистих порід. Ширина даної лінії варіюється в межах 2-7 кілометрів, а довжина залізорудного басейну більше сотні кілометрів.
Криворізький залізничний басейн складається з п’яти світ:
- новокриворозька;
- скелюватська;
- саксаганська;
- гданцівська;
- глієватська.
Поклади залізняку здебільшого ставляться до саксаганської свіи. Вона у свою чергу складається із семи горизонтів залізистих кварцитів та кварцито-сланців, потужності яких становлять понад одну тисячу метрів.
Виплавлення заліза на території Кривого Рогу за часів скіфів
На території Кривого Рогу існує низка доказів того, що на територіях Кривого Рогу видобували руду та плавили залізо ще з часів скіфів. З цього приводу проводили дослідження такі відомі українські та радянські геологи, археологи та металурги: С. Конткевич, Б. Граков, П. Рубін та інші. Руду на території Криворіжжя добували з часів скіфів і до козацтва.
Перші дослідження родовищ залізної руди у Кривому Розі в 18 столітті
Існує легенда про грузинського царя Олександра, який у 16 столітті на теренах Криворізького краю знайшов залізну руду.
Але перші з офіційно зареєстрованих геологічних досліджень біля Кривого Рогу проводилися у другій половині 18 століття. Першим хто досліджував Криворізький залізорудний басейн та його багаті недра був німецький природознавець і академік Йоганн Гюльденштедт. Він прибув на територію Кривого Рогу, щоб провести дослідження в долині річки Інгулець та річки Саксагань. Ним було детально описано всі геологічні особливості Криворізького краю. При цьому будь-яких покладів залізняку в 1771 році їм не було виявлено.
У 18 столітті відвідав Кривий Ріг також Василь Зуєв – вчений-біолог, географ та мандрівник. Василь Зуєв у 1781 році подорожував півднем України. Одним із місць, які він відвідав під час подорожі, став Кривий Ріг. Про це він навіть писав у своїй книзі: “Мандрівні нотатки Василя Зуєва від Санкт-Петербурга до Херсона в 1781 і 1782”. У своїй книзі Зуєв описував території Криворіжжя, а також наголосив на тому, що в місці де зливаються дві річки Інгулець і Саксагань знаходиться залізна руда. У книзі Василь Зуєв описав родовище залізняку як “залізний шифер”. У 1781 році це стало першою науковою згадкою в літературі про поклади залізної руди в Кривому Розі. Про це пишуть на сайті про історію України.
Досліджувала території Криворіжжя у 18 столітті ще одна відома людина, ґрунтознавець, професор та дослідник корисних копалин – Михайло Ліванов. За дорученням князя Потьомкіна, ним була зібрана експедиція в яку входило близько сотні людей і в 1787 році вони групою вирушили дослідити Кривий Ріг. У ході дослідження Криворізького залізорудного басейну та його багатих надр, Ліванов виявив, що криворізькі землі надзвичайно багаті. Тут були величезні поклади різних руд, а також мармуру, вугілля та інших важливих та корисних копалин.
Завдяки успішним дослідженням Ліванова було ухвалено рішення наприкінці 18 століття закласти у Кривому Розі дві шахти для видобутку корисних копалин. Але така ініціатива не закінчилася успіхом – шахти одразу ж були затоплені. Тому будь-який видобуток на територіях Кривого Рогу був визнаний урядом недоцільним.
Дослідження родовищ залізняку в Кривому Розі в 19 столітті
Дослідницькі експедиції до Кривого Рогу відновилися на початку 19 століття. У 1803 році уряд знову доручив найкращим дослідникам знайти на території Криворіжжя корисні копалини. На початку 19 столітті чималі запаси руди виявив гірничий інженер Василь Пиленко. У 1803 році запаси залізняку були виявлені біля поселення Кривий Ріг, а також нижче за течією річки Інгулець у селі Шестерня.
Важливий внесок у дослідження надр Кривого Рогу зробив П. Кульшин. Він також за розпорядженням уряду, зокрема Михайла Воронцова, відправився дослідити родовища корисних копалин у Кривому Розі. Дослідницькі роботи з пошуку корисних копалин проходили під керівництвом П. Кульшина в період 1835-1837-х років. Всі свої результати досліджень і знайдені поклади залізняку, Кульшин записував, а потім видав у 1836 році в “Гірничому журналі”, а у 1839 році в “Одеському віснику”.
Перше фундаментальне геологічне дослідження багатства Криворізьких надр було проведено у 1869 році геологом Миколою Барбот-де-Марні. Свою дослідницьку роботу він назвав “Геологічний нарис Херсонської губернії”. У ній Барбот-де-Марні перший описав всі деталі криворізької гірської породи і всіх виявлених на цій території корисних копалин:
- залізняку;
- известняку;
- сланцю;
- граніту;
- гнейсу.
Окрім цього, Микола Барбот-де-Марні докладно описав стратиграфію Криворізького залізорудного басейну.
Безцінний внесок у дослідження надр Кривого Рогу Олександра Поля
У 1866 році на територію Кривого Рогу прибув відомий дослідник, краєзнавець, археолог та підприємець Олександр Поль. Свої дослідження багатств надр Кривого Рогу він проводив у “Дубовій балці”, спираючись на записи всіх попередніх дослідників. Саме він виявив там поклади дуже якісно залізної руди.
Саме Олександр Поль став ініціатором початку видобутку корисних копалин на території Кривого Рогу. Це питання було поставлене уряду Полем ще у 1870-х роках. Для цього він узяв в оренду на 85 років землю з багатим родовищем залізняку, щоб побудувати на цій території металургійні підприємства.
Видобуток залізняку почався зі створення в 1880 році акціонерного товариства “Залізні руди Кривого Рогу” і відкриття в 1881 році першого на території Кривого Рогу рудника “Саксаганський”.
