Вдале географічне розташування земель Криворіжжя не залишало їм шансу на незайманість: ознаки першої промислової діяльності людини на цій території були ще у часи неандертальців. Промисловий підйом 90-х років 19 століття під назвою “залізна лихоманка” вивів Кривий Ріг в лідери гірничорудної промисловості. З давніх-давен багатий на корисні копалини край досліджували видатні науковці, геологи та інженери, які приїжджали не тільки з усієї України, але й з інших країн. Наукові роботи з дослідженнями криворізьких копалин науковця Георгія Михайловича Малахова перекладалися десятками мов, а внесок вченого у промисловий розвиток найдовшого міста Європи важко переоцінити. Далі на kryvyi-rih.name.
Перші роки життя, навчання та початок кар’єри Георгія Михайловича
Георгій Малахов народився 29 березня 1907 року у місті Білопілля, що на Сумщині. Ще у дитинстві Георгій переїхав з родиною до Кривого Рогу, тому це місто стало для нього рідним. Протягом 1926 – 1930 років навчався у Дніпропетровському гірничому інституті, після чого його професійна діяльність почала активно розвиватися. Серед посад, у яких Георгій Михайлович спробував себе у перші роки кар’єри начальник дільниці, завідувач відділу механізації і пневматичного буріння, завідувач гірничих робіт та головний інженер Інгулецького рудоуправління.
Великий досвід принесла Георгію Михайловичу робота в Азербайджані на будівництві Дашкесанського рудника. Завдяки чудовим організаторським здібностям та цінним знаням, вченому вдалося успішно завершити важливий проект і повернутися до Кривого Рогу.
У 1946 – 1973 роках працює в Криворізькому гірничорудному інституті (з 1951 – його ректор). Під керівництвом науковця значного розвитку досягли прикладні наукові дослідження. Велика робота була проведена з удосконалення технологічного процесу та підвищення продуктивності працівників на підприємствах. У 1958 році Георгію Малахову вдалося досягти того, що на криворізьких підприємствах була найвища ефективність праці серед усіх країн СРСР.
Наукові роботи та досягнення вченого
Георгій Малахов багато часу присвятив написанню наукових робіт – їх на його рахунку більше 300. Деякі з них написані іноземними мовами, якими вчений досконало володів. Серед робіт Малахова – 26 великих персональних і колективних монографій, а також свідоцтва 15 винаходів: пристрій для сухого покускового збагачення руд, спосіб розробки рудних родовищ, спосіб переробки марганцевих руд та інші. Декілька своїх досліджень новатор присвятив Криворіжжю. Велике значення для розвитку промисловості міста несли такі книги, як “Зниження втрат та роззбіжування руди при розробці Криворізького басейну”(1955), “Випуск руди із обрушених блоків”(1958), “Системи підземної розробки залізорудних родовищ”(1958).
Георгія Михайловича запам’ятали не лише як видатного вченого, але й як уважного та відповідального ректора, який займався підготовкою кваліфікованих кадрів. Володіючи різними мовами, новатор не раз виступав із лекціями у Фрайбурзький гірничій академії, а також у коледжах міст Глазго і Кемпберн. У рамках освітньої діяльності Георгій Малахов побував у Канаді, США, Китаї та Індії. У Георгія Михайловича навчалося 73 кандидата наук та 14 докторів наук. У 1987 році вчений отримав премію В.І. Вернадського, а пізніше звання “Почесний громадянин Кривого Рогу”.
Надзвичайно талановитий науковець, який зробив величезний внесок у розвиток промисловості Криворіжжя, пішов із життя у липні 2001 року. Його поховали на одному із місцевих кладовищ.
